Роз’яснення щодо спалювання сухої рослинності та її залишків
Ст. 50 Конституції України гарантує кожному безпечне для життя та здоров’я довкілля, а ст.66 трактує, що кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі та відшкодовувати завдані ним збитки.
Багато років наша країна не може подолати гостру екологічну проблему – випалювання сухої природної рослинності та її залишків.
Кожен має знати - при спалюванні рослинних решток утворюються небезпечні продукти горіння, зокрема при згорянні 1т рослинних решток у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму; у туманні дні багаття створюють свого роду «смог» (мікрочастинки, що виділяються при неповному згорянні сміття, зв’язані з водяною парою), який шкідливий для організму людини; до складу продуктів горіння входить чадний газ, важкі металі, канцерогенні сполуки; чи не найнебезпечнішим із продуктів відкритого горіння рослинних решток є бензапірен, який є високотоксичною речовиною, здатною викликати онкологічні захворювання, генні мутації.
Вченими доведено, що у димі від багаття міститься у 350 разів більше бензапірену, ніж в сигаретному в димі; з димом у повітря вивільняється діоксини – одні з найотрутніших для людини речовини.
В осінній та весняний періоди року випалюються трави та очерети, влітку – пожнивні рештки. В результаті таких дій знищується мікрофлора та фауна верхнього шару ґрунту, гинуть комахи та їх личинки, запилювачі рослин, дощові черв’яки та інші організми, які беруть участь в процесі утворення ґрунту, а також дрібні тварини, птахи та місця їх гніздування. Збіднюється склад трав, оскільки знищується насіння однорічних, дворічних та деяких багаторічних рослин, знищується шар сухої трави, який утримував вологу, перегнивав і створював необхідні умови для існування багатьох рослин, тварин та комах, формував ґрунт. Знижується родючість ґрунтів, гумусність, погіршується їх структура, зменшується протиерозійна стійкість.
Чинним законодавством України передбачені можливість та умови випалу сухої рослинності, а також відповідальність за їх порушення.
Так ст. 56 Закону України "Про охорону земель"передбачено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом.
Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Ст. 27 Закону України "Про рослинний світ":
випалювання сухої рослинності або її залишків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Ст. 39 Закону України "Про тваринний світ":
випалювання сухої рослинності або її залишків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Стаття 16. Закону України « Про охорону атмосферного повітря»
Діяльність, спрямована на штучні зміни стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях, може провадитися підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності тільки за дозволами, виданими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Порядок погодження і видачі дозволів встановлюється Кабінетом Міністрів України.